| Сонячні промені щойно почали пробиватися крізь щільну зелену стіну трави, зігріваючи росяні краплі, що виблискували на листках, мов діаманти. Коник неквапливо почистив свої лапки, провів ними по крильцях, які ще не повністю розкрилися після нічної прохолоди. Він відчував ранкову бадьорість, притаманну всьому живому, що прокидається зі сходом сонця. Раптом легкий подих вітру змусив листок злегка здригнутися. Коник миттєво завмер, напружуючи всі свої чуття. Він знав, що в цьому зеленому царстві повно небезпек, і пильність це його єдиний шанс на виживання. Але вітер стих, і все знову заспокоїлося. | The sun's rays had just begun to break through the dense green wall of grass, warming the dew drops that sparkled on the leaves like diamonds. The grasshopper leisurely cleaned his paws, ran them over his wings, which had not yet fully opened after the night's coolness. He felt the morning vigor inherent in all living things that wake up with the sunrise. Suddenly, a light breath of wind made the leaf tremble slightly. The grasshopper instantly froze, straining all his senses. He knew that this green kingdom was full of dangers, and vigilance was his only chance for survival. But the wind died down, and everything calmed down again. |
