| На широкому зеленому листі, що колихався від легкого подиху вітру, відпочивав маленький зелено-коричневий коник. Його тіло, подовгасте і майже непомітне серед буйної зелені, свідчило про майстерність маскування, що так часто зустрічається у світі комах. Його гострий, витягнутий вперед вирост на голові, що нагадує ріг, та пласке тіло допомагали йому ідеально зливатися з оточенням. День був сонячний, і коник насолоджувався теплом, не поспішаючи рухатися. Хоча більшість саранових відомі своєю "музикою", цей вид є винятком. На відміну від своїх гучних родичів, які своїми піснями приваблюють партнерів, тетригіни переважно мовчазні. Вони не мають слухових органів на передніх лапках, як інші коники, і не створюють характерних стрекотінь. Це робить їх ще більш загадковими для спостерігачів, адже їхнє життя протікає тихо, без зайвого шуму. Їхній раціон також відрізняється від інших саранових, що поїдають траву. Тетригіни переважно харчуються мохом, лишайниками, водоростями та органічними рештками, що розкладаються. Раптом з неба налетіла тінь, і коник моментально завмер. Його інстинкт самозбереження спрацював бездоганно. Він став абсолютно нерухомим, наче частина самого листка. Лише кілька секунд, і загроза минула. Маленький коник знову продовжив свій відпочинок. | A small green-brown grasshopper rested on a broad green leaf swaying in the gentle breeze. Its body, elongated and almost invisible among the lush greenery, testified to the mastery of camouflage so common in the insect world. Its sharp, forward-extending horn-like growth on its head and its flat body helped it blend in perfectly with its surroundings. The day was sunny, and the grasshopper enjoyed the warmth, taking its time to move. While most locusts are known for their "music," this species is an exception. Unlike their noisy relatives, which use their songs to attract mates, tetrygines are mostly silent. They do not have auditory organs on their front legs like other grasshoppers, and they do not make the characteristic chirping sound. This makes them even more mysterious to observers, because their lives proceed quietly, without unnecessary noise. Their diet is also different from other grasshoppers, which eat grass. Tetrygines feed mainly on moss, lichens, algae and decaying organic remains. Suddenly a shadow fell from the sky, and the grasshopper instantly froze. Its self-preservation instinct worked perfectly. It became completely motionless, like part of the leaf itself. Only a few seconds, and the threat passed. The little grasshopper continued its rest again. |
