Field. Meadow. A place where there is a lot of uncut grass. It is so tall that my three-year-old son hides his head when he walks along the path among this grass.
Various herbs grow there, mostly wild grasses, but there are also many flowers, wild sorrel.
It is very interesting to watch the sun set. Its rays then penetrate numerous gaps between the grass and create an interesting bokeh effect. It is very beautiful.
And I was also interested in conveying it in black and white. The tone of my photos has changed a lot. Gone were the blood-red shades created by the setting sun, the shadows became deeper, everything became more mystical. Beauty has become different. But it stayed.
Поле. Луг. Місце, де багато некошеної трави. Вона така висока, що мій трирічний син, коли іде по стежці серед цієї трави, то ховається з головою.
Там ростуть різні трави, в основному дикі злаки, але є також багато квітів, дикий щавель.
Дуже цікаво спостерігати, як сонце сідає. Його промені тоді пронизують численні проміжки між травою та створюють цікавий ефект боке. Це дуже красиво.
А ще мені було цікаво передати це в чорно-білому. Тон моїх фотографій дуже змінився. Зникли криваво-червоні відтінки, породжені заходом сонця, тіні стали глибшими, все стало більш містичним. Краса стала інакшою. Але залишилась.
