It was a good day. I have few such days this summer. I learned about this place at the end of last year and decided that it should be visited. There are no large bodies of water in my area. For swimming, there is only a pond in one of the neighboring villages, where there are always a lot of children and noise. Therefore, any source of water brings great joy.
For example, this pool in the village of Kuty. The place is little known and it's great. Only a sign and a very old small house can be seen from the road (I suspect that the owners will later dismantle it).
But if you go deeper, you will find yourself in a very pleasant place for relaxation!
Це був гарний день. Мало таких днів у мене цього літа.
Я про це місце дізналася наприкінці минулого року і вирішила, що його слід обов'язково відвідати. У моїх околицях нема великих водойм. Для купання — лише ставок в одному з сусідніх сіл, де завжди купа дітлахів і галасу. Тому будь-яке джерело води приносить величезну радість.
Як наприклад, цей басейн у селі Кути. Місце мало відоме і це чудово. З дороги видно лише вивіску і дуже стару маленьку хату (підозрюю,що власники згодом її розберуть).
Зате якщо пройти вглиб, то опиняєшся у дуже приємному місці для релаксу!
Since it was hot, my mother and I took seats under a shady apple tree.
The water in the pool turned out to be cool, and the depth was sufficient for swimming of not very tall people. At lunchtime on Sunday, my mother and I were the only visitors, and it was very gratifying. Silence, peace and... cats.
Навколо чистота, порядок, всі речі нові і красиві. Оскільки було спекотно, то ми з мамою зайняли місця під тінистою яблунею.
Водичка в басейні виявилася прохолодною, а глибина достатньою для плавання не дуже високих людей, ура. В обідній час неділі ми з мамою були єдиними відвідувачами і це нереально тішило. Тиша, спокій і... коти.
That's right, they chase me everywhere:) It turned out that a cat was dumped on the territory of the institution, which gave birth to three kittens. Little ones are interrupted by what visitors give them. My mother and I shared sandwiches with the kids.
Later, the gray miracle dozed off on my deckchair. I think about them. While it's summer, mom and her little ones "graze" near tourists, and what's next? The question is currently open.
But at home I have big conflicts due to the presence of a large number of foster cats.
Саме так, мене вони переслідують всюди:) Виявилося, що на територію закладу підкинули кішку, яка народила трьох кошенят. Малі перебиваються тим, що дарують їм відвідувачі. Ми з мамою поділились із малюками бутербродами і пожалкували, що взяли не дуже багато їжі.
Згодом сіре чудо задрімало на моєму лежаку. Я думаю про них. Поки літо, мамка з малими "пасуться" біля туристів, а що далі? Питання наразі відкрите. В селі їх нічого доброго не чекає. В селі максимум 10% адекватних людей по відношенню до тварин.
Але вдома маю великі конфлікти через наявність великої кількості підопічних. Зараз в селі четверо моїх дорослих + троє кошенят, які шукають дім ще з початку літа; Кузя в лікарні.
My mother is afraid of water because she cannot swim. It took some time to accept the fact that the depth is the same everywhere and there is no place "without a bottom":) But then it was difficult to pull her onto dry land!
Моя мама боїться води, бо не вміє плавати. Пройшло трохи часу, щоб прийняти факт, що тут всюди однакова глибина і немає місця "без дна":) Зате потім її важко було витягнути на сушу!
Later, a large company came here and the comfort disappeared. Such a pool is suitable for a group of 4-5 people, so it is better to come here on weekdays. Especially if you have sensitive hearing like mine :)
Meanwhile, there were some changes in the sky in the direction of a thunderstorm. Time to escape from this magical place.
I really wanted to show my mother the two ancient churches that miraculously survived in this remote village. One of them turned out to be literally a few minutes' walk from the pool.
Згодом сюди приїхала дуууже велика компанія і затишок зник. Такий басейн підходить для компанії з 4-5 людей, тому сюди краще приходити в будні. Особливо людині з вразливим слухом, як я:)
А на небі тим часом відбувалися якісь зміни у сторону грози:)
Я дуже хотіла показати мамі дві старовинні церкви, які чудом вціліли в цьому крихітному віддаленому селі. Одна з них виявилась буквально в кількох хвилинах ходи від басейна.
I have already told about this small church dedicated to the Archangel Michael, which was built in 1697, and I will leave links to past articles below. I have been here several times, but it is not so easy to get inside. The service here takes place probably twice a year. So I dream of getting into this church...
Про цей невеликий храм присвячений Архангелу Михаїлу, який був збудований ще в 1697 році, я вже розповідала і лишу внизу посилання на минулі статті. Я бувала тут кілька разів, але всередину потрапити не так просто. Служба тут відбувається мабуть двічі на рік, зокрема у храмове свято Михайла 21 листопада. Отже я мрію потрапити у цю церкву...
As the sky changed its colors to a dark gray and gusts of wind appeared, we hurried to another church at the beginning of the village, which dates back to the 1770s. I was here only once, probably in 2011. It is nice that they repaired the paths in the yard and covered the building with a new roof. This is the main functioning temple of the village.
Оскільки небо змінювало свої кольори до темно-сірого і з'явилися пориви вітру, ми поспішили до іншої церкви на початку села, яка походить з 1770-х років. Я була тут лише раз, мабуть в 2011 році. Приємно, що тут зробили ремонт доріжок на подвір'ї і перекрили будівлю новим дахом. Це є основний діючий храм села, проте служба відбувається досить рано, отож таким совам як я важко туди потрапити.
It is a three-part church typical for our region with a completed porch and sacristy, with a gallery on both sides of the walls. Under these arches, it is always particularly cozy and smells of old wood.
Small carved details add a highlight to this church.
Це типова для регіону тричастинна церква з добудованим ґанком та ризницею,з галереєю по обидва боки стін. Під цими арками завжди особливо затишно та пахне старим деревом.
Невеликі різьблені деталі підбарками додають родзинки саме цій церкві.
An ancient cemetery has been preserved next to the church. In the past, graves looked different than they do now. Folk or professional sculptors often made "figures" of Jesus, the Virgin Mary, saints or massive stone crosses. It is no less interesting to try to decipher the inscriptions on these burials. Unfortunately, many tombstones have been destroyed by time.
Поряд з церквою зберігся доволі старовинний цвинтар. В минулому могили виглядали по-іншому, ніж тепер. Народні чи професійні скульптори часто робили "фігури" Ісуса, Діви Марії, святих або масивні кам'яні хрести. Не менш цікаво старатися розібрати написи на цих похованнях. Чимало надгробків на жаль понищив час..
I would happily wander these paths. In the depths of the cemetery, I noticed another interesting ruin, maybe it was a tomb of a rich family.
But the first drops of rain... One could hide from it under the arches of the church gallery. But my mother is afraid of thunderstorms and heavy rain. I had to listen to her and hurry to the car...
But I know that I want to come back here!
And that's great. It is worth returning to good places.
Я б із задоволенням побродила цими стежками, в глибині цвинтаря я помітила ще якісь цікаву руїну, може це була усипальниця багатого роду.
Але перші краплі дощу... Можна було б заховатися від нього під арками церковної галереї. Та моя мама боїться грози і сильного дощу. Довелося її послухати та поспішити до машини...
Зате я знаю, що хочу сюди повернутися!
І це чудово.
В гарні місця варто повертатися.
Традиційно дощ був не сильним і не довгим. Любить нас дурити.
