ЯК ЗГАДАТИ ВІЧНЕ?!:)
-Червонець найдеться?
-Поряд зі мною на лавочку приземлився накачаний здоровань.
На цю злощасну лавочку біля лотерейно-ігрового салона я присів, бо втомився віл милиць. Місяць тому роздробив п’яту і скакав, як Айронмен, на одній нозі, адже в скаліченій докучав пекельним болем титановий імплант.
Сусід по лавочці мав одверто кримінальну зовнішність татуйована наколками куполів і зірок на колінах і ліктях, а на поясі блищав здоровенний ніж. Червонця він не жебрав,а вимагав. Навколо ні душі. На костилях я далеко не втік би. То ж вирішив піти у вабанк згадавши за мить всі екзамени з хімії,екології,права і філософії доки не зірвав лабораторію в пошуках алхімічного філософського каменю та еліксиру безсмертя.
- Для чого мені ваші тимчасові фантіки, коли я і так маю вічне все!- і я різким рухом вихопив плящинку мінералки!
- Що це?-він спершушу сахнувся, як від зброї, але отямившись запитав.
- Найцінніше на цій землі-H2O! З цього все почалось ще 4 міліарди років тому з перших ціанобактерій, щоби зявилось людство, якому всього лиш 200 тисяч років. А Вода в пустелі цінніша золота, без якого можна і обійтися.
- Шо? Спершу випий сам,-боячись отрути, сказав незнайомець
- А Ти знаєш, що за життя ми хоч раз, але випиваєм одну і ту ж воду, яка циклічно рухається через нас в землі і атмосфері. І взагалі все, що ти зараз бачиш- лиш масова частка ядра атома,яку утримують близько 90 процентів невидимої енергії електронів!- зробивши кілька ковтків, я простягнув йому фляндер води.
-Як тебе звати?- запитав здивований здоровань - Мефістофель.
- Як, як? Меф….?- на жаль,він, певно,вперше чув це слово.
- В мене насправді за всі життя було багато імен. А в тебе добра душа Рома!-відповів я, встигши прочитати це імя на його кулаці.
- Звідки ти знаєш?
Він присунувся ближче і перегаром дихнув на мене. На щастя лавка освітлювалась
Ліхтарем на який злітались хрущі і один з них, певно, спянілий, від випарів алкоголю впав між нами, а сусід механічно перехрестився, тоді я зрозумів, якою тактикою стратегією вести переговори, щоб перемогти.
-Все навколо лиш тимчасова форма добрива один для одного. А душу я б прикупив. Що Ти хочеш за неї?!- розпістерши пальці, запитав. - В мене багато ходок і багато чого хотів би, але в пекло не хочу.
-Що таке пекло? Ти боїшся пекла, а сам живеш у ньому. За якихось пару сотень років це божевільне людство знайшло нафту і почало перетворювати досконалу природу на потворно-примітивні міста і ферми, заражаючи все пластиком і токсичними відходами! І зараз половина людства живе в цих містах, а решта служать на фермах отруюючи все пестицидами. Первісну живу природу знищують, створюючи бездушні машини. А в результаті 80% запасів землі забирають 20% населення. Воюють, спалюють, розбомблюють цілі міста , села, поля і ліси ради уявної тимчасової оренди вичерпних ресурсів.
-Хто за кого мазу тяне? Скільки за це світить?
-Усі колись помруть, але просто по різному.. Хитріші використовують інших, як розумовий біоресурс! Кожен четвертий на цій землі живе як колись жили 6000 років тому, служачи і добуваючи воду, вирощують рослини і тварин, щоб вбити. А решта їх експлуатує, демократичним рабством піднімає ціни , щоб утримувати квартиру з комунальними послугами. Тому багато з них існують, а не живуть, купуючи ресурси, які безкоштовно дані всім Всесвітом одинаково для вдосконалення! Де ж справедливість?!
А в цей час кожна десята ріка з кожним роком перестає впадати в море. Клімат і полюси зміщуються, тому людство воює за нові території . Вони знищують і використовують ресурси, доки самі не стануть ресурсом для бактерій, з яких все почалось.
-Мені пофіг ці всі терпіли ! А тебе ботан, зараз замочу! Що в тебе в кейсі? Ствол?- і він витягнув ножа з кровостоком! - Ще гірше! В мене універсальна зброя, яка змінює свідомість людей незалежно від мови і національності. І зі всього, що людина створює, музика єдина не зігниє, а лиш подорожує у прострі і часі з радіохвилями до інших планет, як і наші душі, що тут перетворюються з паразитичних гусениць на прекрасних крилатих метеликів. Коли граю музику, то розмовляю з Творцем і роздаю цю гармонію усім навколо та пробуджуюю для просвітлення душі, як скромний музика! А тіло-всього лиш тимчасова оболонка в різних формах для безсмертно-вічної душі тому, хай задумаються ті, хто бере тягар мук совісті, бо нічого звідси не заберуть, а до чого себе припинають служити?!
Я витягнув з кейсу і склав саксофон та почав грати містичну мелодію душі наче востаннє!
У Співрозмовника заблистіли очі і він витяг із за пазухи бляшанку пива і закурив, а після закінчення мелодії запитав:
-Па чом такий інструмент?А мурку зможеш заграти?!
- Я можу все, що думаю! Але все відносно, як і алюміній в твоїй руці. Колись людство цінувало його в десять разів дорожче золота. Бо він утворювався лише від блискавки. Але після того, як винайшли електорліз, ти викидуєш в смітник багатство, за яке колись велися війни. Та лише музика з людських творінь безсмертна і безцінна! Краше скажи, що ти хочеш за свою душу? Що ти хочеш для шастя, чи чого хочеш для щастя інших, бо все пізнається в порівнянні!- запропонував я, бо якщо вже помирати, то вже страшно-весело!
- Хочу всьо!
-Людство чомусь цінує все те, чого мало, але нічим вічно не володіє, а лиш тимчасово орендує! Смерть- це лиш перетворення для наступного життя просто в іншій формі! Все насправді перетворюється на ресурси для наступних поколінь!
А вибирати з безлічі варіантів, все одно що робити вибір без вибору. Подивись на ці зорі в небі. Це лиш 30 відсотків з усього,що можна аналізувати, як матерію чи енергію ,що розмазана по невідомій субстанції, яку вчені фізики називають Тіло Бога, або Чорна Матерія. А часточки нейтрино з неї проходять крізь всю Землю, як світло через скло! Поки ми з тобою говоримо, наша Земля разом з цією галактикою летить в процесі вибуху в невідомому напрямку з шаленою швидкістю, можливо, в чорну діру, де зникає гравітація і сила тяжіння і це перетвориться в енергію, з якої все почалось!
Але якщо Земля крутиться в один бік, а всі підуть в інший бік, тоді вона буде швидше крутитись?!
Це була остання крапля запитань від яких він завис в роздумах…
Після тривалої перерви спробував розбудити його з роздумів над вічним: «Часу залишається все менше, тому скажи конкретно, що ти хочеш тимчасово-матеріального за свою вічну ,безсмертну душу?!»- і я простягнув свої руки до його серця!
-Ну я, вопше, за Бога!
-На цьому світі багато релігій з різними богами, але істина одна! А ця боротьба нагадує гідру, що сама собі відкушує голову,щоб виросла ще одна нова!;) За якого ти конкретно Бога виступаєш? Ну продай мені хоча б своє імя!
-Ніфіга! Ізийді!!!- заверещав він і побіг, як ошпарений , хрестячись вже лівою рукою під мій щирий регіт. Люди чомусь бояться всього, що не розуміють!:)
