Малювати писанки - то наша сімейна традиція, це вже робить третє покоління. Я навчився малювати писанки разом з батьком, а тепер от я вже передаю наші великодні традиції (хотів написати свої вміння, але ж насправді я не сильний писанкар і мої писанки - це найпримітивніша форма цього, безумовно, давнього мистецтва - грубий візерунок і лише один колір). Але технологія та сам, прадідівська - з використанням бджолиного воску та природних барвників.
Єдиним вдосконаленням є попередній малюнок олівцем - це щоб Даринці було легше, я малюю зразу.
То ж технологія така: берете спеціальний писачок (в мене це саморобний пристрій, який складається з бляшаного конуса, прикріпленого до дерев'яної ручки), запихаєте туди шматочки бджолиного воску (я відколюю ножем маленькі шматочки із дідівських ще запасів, на моїй пам'яті використалася приблизно половина того воску із дідової пасіки) і розтоплюєте його в полум'ї свічки.
Коли віск стане рідким, починаєте наносити візерунок на поверхню яйця. Зараз візерунок чорного кольору, та треба пам'ятати, що це лише негатив - те, що зараз чорне - стане жовтого кольору, коли віск розтане (так у моєму випадку, бо ми опускаємо писанки у гарячий настій із цибулевого лушпиння, який зафарбовує непокриті воском ділянки яйця у насичений червоний колір).
Через участь цього року у процесі розмальовування писанок дітей (Яремчик також був за кадром, але недовго), на яйцях з'явилися нові, нетрадиційні мотиви. На замовлення Даринки я намалював для неї контур метелика, який вкривала воском вона сама. А син водія Ярема замовив собі автомобільну тематику 😆.
Технології фарбування писанок бувають різні, ми ж використовуємо таку - вкриваються воском сирі яйця, які потім варяться у воді, настояній на цибулевому лушпинні. Ось результат такого фарбування:
Тепер ці чудові писанки прикрасять наш Великодній кошичок! 😊