At night, there was a feeling of anxiety again... It had been more than two years since Eva met Dewa... Back then, she thought: I met him to experience the most beautiful and passionate love of my life... Like a wonderful moment at sunset! But then she didn't know that this man would turn out to be the biggest challenge, the biggest stress, the most difficult exam for unconditional love...
In the morning, Dewa was silent again... All of Eva's attempts to hold on, not to write to him, ended in failure... He wrote something shocking again: "My uncle was taken by the police... He stabbed someone!"
Your family has some kind of curse! - said Eva. You must pray and fast, ask the Lord to free you from this heavy karma...
I have been watching you for two years. You are constantly complaining and blaming others for your failures! When another crisis comes - you fall into depression, you lie inertly on the couch and watch videos of the reels on Instagram. You are constantly looking for excuses for your inaction, you want an easy way and easy money... This is really a path to nowhere.
He did not want to listen, as always. And she spoke and shouted at him for the hundredth time, writing her monologue in the chat, trying to save this man dear to her from the abyss into which he was rolling, trying to escape from his past, which every time caught up with him again and again...
Вночі знову було присутнє відчуття тривоги... Минуло більше двох років, відколи Ева зустріла Dewa... Тоді вона думала: я зустріла його, щоб прожити найкрасивіше і найпристрасніше кохання всього мого життя... Таке, як дивовижна мить на заході сонця! Але тоді вона не знала, що цей чоловік виявиться найбільшим викликом, найбільшим стресом, найскладнішим екзаменом на безумовну любов...
Вранці Dewa знову мовчав... Всі спроби Еви триматись, не писати йому, закінчились провалом... Він знову написав щось шокуюче: "Мого дядька взяла поліція... Він поранив когось ножем !"
Ваша сім'я має якесь прокляття! - сказала Ева. Ти повинен молитись і поститись, просити Господа, щоб звільнив тебе від цієї важкої карми...
Я спостерігаю за тобою уже два роки. Ти постійно жалієшся, і звинувачуєш інших у своїх невдачах! Коли наступає чергова криза - ти впадаєш в депресію, ти інертно лежиш на дивані і дивишся відео рілси в Інстаграм. Ти постійно шукаєш оправдання своїй бездіяльності, хочеш легкого шляху і легких грошей... Це справді шлях в нікуди.
Він не хотів слухати, як завжди. А вона в сотий раз говорила і кричала йому, пишучи в чат свій монолог, намагаючись врятувати цього дорогого їй мужчину від прірви, в яку він котився, намагаючись втекти від свого минулого, яке щоразу наздоганяло його знову і знову...