144th day of resistance to the Russian invaders. Air alarms have been sounding very actively in Odesa for the last few days. Thanks to TikTok, I now have a new association with that disgusting siren sound. I want you to just sing along every time. At least it's a little more fun.
144 день протистояння російським окупантам. Останні дні в Одесі дуже активно звучать повітряні тривоги. Дякую TikTok за те, що тепер в мене є нова асоціація того омерзенного звуку сирени. Хочу, щоб і ви просто підспівували кожного разу. Як мінімум, стає трішки веселіше.
Last night I was woken up by an explosion. Well, as for the night, it was 5 in the morning and since then I have practically not slept, so I was not able to write anything here because of the terrible state of my body. So, they got into the warehouse with a rocket. Two of them were fired, one was successfully shot down by our anti-aircraft defence, and the second rocket flew into a civilian building. However, russian propaganda will twist it all so that there was a secret bio-laboratory, a plant for the manufacture of Himars, and a breeding ground for byraktars.
Вчора вночі мене розбудив вибух. Ну, як вночі, то була 5 ранку і з того часу я практично не спала, тому так і не змогла нічого тут написати через жахливий стан організму. Отже, потрапили в склад ракетою. Випустили їх наче дві, одну наше ППО успішно збило, друга ракета полетіла в цивільну будівлю. Хоча російська пропаганда перекрутить це все так, що там була таємна біолабораторія, завод по виготовленню Himars та місце випасу байрактарів.
But in fact, there was a workshop for tailoring women's underwear, a warehouse of a furniture factory and several other small warehouses with various goods. But, of course, the nails and dowels in the photos are the latest cartridges for intergalactic weapons from NATO, and sewing machines were used to sew up the mouths of Russian-speaking citizens. Fortunately, there are no victims, but there is a burned warehouse, destroyed equipment and goods, broken windows in neighbouring houses and a very cheerful morning for all residents of the city of Odesa.
Але насправді там був цех по пошиву жіночої білизни, склад меблевої фабрики і ще декілька дрібних складів із різними товарами. Але, звичайно, цвяхи та дюбелі на фотографіях це новітні набої до міжгалактичної зброї від НАТО, а швейні машинки використовували для того, щоб зашивати рот російськомовним громадянам. На щастя жертв нема, проте є згорілий склад, знищена техніка та товари, вибиті вікна в сусідніх будинках та дуже веселий ранок для всіх жителів міста Одеса.
At night before going to sleep, I thought about a terrible thing. Very scary for me and, as it turned out, for many friends and acquaintances. I'm afraid to die, as it turns out. It's one thing when you go to sleep and wake up in pain from your injuries, but you're alive, and it's another thing if you die instantly. Nobody knows what happens after that. Will I know that I have already died? Is there such a thing as hell and heaven or, in general, life after death? Will it hurt to die? Will I die immediately, or will I suffer before that? No, I don't want to leave Odessa, but it's still scary.
Вночі перед сном я задумалась про страшну річ. Дуже страшну для мене і, як виявилось, для багатьох друзів та знайомих. Я боюсь померти, як виявилось. Одна справа, коли ти лягаєш спати і прокидаєшся від болю через травми, але ти живий, а інша справа якщо ти при цьому миттєво помреш. Ніхто ж не знає, що відбувається після цього. Чи буду я знати, що вже померла? Чи існує таке поняття, як пекло та рай або, взагалі, життя після смерті? Чи буде мені боляче вмирати? Чи помру я одразу, чи буду перед цим страждати? Ні, їхати з Одеси я не хочу, але страшно все таки.
I hope the occupying forces will die sooner than I, and I will ask this question again in at least 50 years. And suddenly then it will be possible to move into the body of a robot or, as in the TV series "Black Mirror", choose the place where I will be after death. Rather, my mind. Now that's scary. And so, on day 144, I began to think about it even more actively. Let me tell you about the latest news in Ukraine.
Search and rescue operations in Vinnytsia have been completed. 24 dead were identified, including three children. 202 people were injured, and 68 of them were hospitalized, including 4 children.
As a result of the shelling, 55 multi-apartment and private residential buildings, 40 cars and 2 trams were damaged and destroyed.
Сподіваюсь окупаційні війська помруть швидше за мене, а я знов зададусь цим питанням років через 50 мінімум. А раптом тоді вже можна буде себе переселити в тіло робота чи як в серіалі "Чорне Дзеркало" вибрати місце де я буду після смерті. Вірніше мій розум. Тепер це страшно. І так на 144 дні я почала думати про це ще активніше. Давайте я розповім про останні новини в Україні.
Пошуково-рятувальні роботи у Вінниці завершено. Виявлено 24 загиблих, з них троє дітей. Постраждали 202 людини, з них було госпіталізовано 68, зокрема 4 дитини.
Внаслідок обстрілу пошкоджено та зруйновано 55 багатоквартирних та приватних житлових будинків, 40 автомобілів та 2 трамваї.
Among the dead children are 7- and 8-year-old boys, as well as a 4-year-old girl with Down syndrome. Her mother is in intensive care - her leg was torn off. She and her mother went to development courses - the mother recorded the last conversation with the child 20 minutes before the Russian attack.
The girl was already buried today, but I will not publish photos of the children. I cannot morally look at it and spread it, although it would be correct to show that this is not a NATO and military base at all, ordinary residents of the city suffered. But. I will say one thing, God seems to me to have completely died after everything that Ukrainians have experienced. Though. Here is a photo from the burial ceremony of a 4-year-old girl for all propagandists
Серед загиблих дітей хлопчики 7 та 8 років, а також дівчинка із синдромом Дауна віком в 4 роки. Її мама перебуває в реанімації – їй відірвало ногу. Вона із мамою йшли на курси розвитку – останнє сторіз із дитиною мати записала за 20 хвилин до російської атаки.
Дівчинку сьогодні вже поховали, проте я не буду публікувати фотографії дітей. Я не можу морально на це дивитись та розповсюджувати, хоча це було б правильно, щоб показати, що це зовсім не база НАТО та військових, а звичайні жителі міста постраждали. Проте. Скажу одне, Б-г для мене, здається, повністю вмер після всього, що пережили українці. Хоча. Ось всім пропагандистам фотографія з церемонії поховання 4 річної дівчинки
The bloodiest terrorist attacks by Russia in Ukraine:
- Vinnytsia. City center. July 14. 24 dead, including three children.
- Kremenchuk. Shopping center "Amstor". June 27. 22 people died. 59 people were injured.
- Time Yar. Five-story residential building. On July 9. 48 dead, including a child.
- Odesa. A residential high-rise building and a military facility. April 23. 8 people died, including an infant. About 20 were injured.
- Odesa region. Serhiyivka was also shelled: a recreation centre and a residential building. June 28. 20 people died, including a child. 38 were injured.
- Mariupol:
Drama theatre March 16. According to the Associated Press, 600 people died.
School of Arts. About 400 people were hiding there. How many died is unknown.
Maternity hospital. March 9. Three people died, including a pregnant girl. 17 – injured. - Luhansk region. School in Bilogorivka. May 7. Previously, 60 people who were hiding there from shelling died.
- Kramatorsk. Railway station. April 8. More than 50 people died, including 5 children. Another 98 were injured.
- Kharkiv. City centre. On March 1. 29 people died. Also, on June 27, Northern Saltivka and Nemyshlyansky districts were shelled. 9 people died, and 29 were injured.
- Chernihiv. A turn for bread. March 16. 14 people died.
- Mykolayiv. ODA building. March 29. 37 people died.
Найкривавіші теракти росії в Україні:
- Вінниця. Центр міста. 14 липня. 24 загиблі, включаючи трьох дітей.
- Кременчук. ТРЦ "Амстор". 27 червня. Загинули 22 особи. Поранення отримали 59 людей.
- Часовий Яр. П'ятиповерховий житловий будинок. 9 липня. 48 загиблих, включаючи дитину.
- Одеса. Житлова багатоповерхівка та військовий об'єкт. 23 квітня. Загинули 8 людей, включаючи немовля. Близько 20 отримали поранення.
- Одеська область. Також обстріляли Сергіївку: базу відпочинку та житловий будинок. 28 червня. Загинули 20 людей, включаючи дитину. 38 – постраждали.
- Маріуполь:
Драмтеатр. 16 березня. За даними Associated Press, загинули 600 людей.
Школа мистецтв. Там ховалися близько 400 людей. Скільки загинули – невідомо.
Пологовий будинок. 9 березня. Троє людей загинули, включаючи вагітну дівчину. 17 – постраждали.- Луганська область. Школа у Білогорівці. 7 травня. Попередньо 60 людей, які ховалися там від обстрілу, загинули.
- Краматорськ. Залізничний вокзал. 8 квітня. Загинуло понад 50 людей, серед яких 5 дітей. Ще 98 – отримали поранення.
- Харків. Центр міста. 1 березня. Загинули 29 людей. Також 27 червня обстріляли Північну Салтівку та Немишлянський район. Загинуло 9 людей, поранено – 29.
- Чернігів. Черга по хліб. 16 березня. Загинули 14 людей.
- Миколаїв. Будівля ОДА. 29 березня. 37 людей загинули.
One person died and three were injured as a result of a rocket fire on Mykolaiv by the Russian Federation. As a result of the hits, there were numerous fires at enterprises and fields with crops.
Одна людина загинула і троє поранені внаслідок ракетного обстрілу Миколаєва з боку РФ. Внаслідок влучань виникли численні пожежі на підприємствах та полях з врожаєм.
