У 2025 році Україна розпочала амбітний проєкт у сфері штучного інтелекту, який може стати справжнім проривом для національної ІТ-індустрії. Анонс про розробку першої україномовної великої мовної моделі (LLM), озвучений віцепрем'єр-міністром Михайлом Федоровим, викликав неабиякий резонанс. Ця ініціатива не лише підкреслює прагнення країни до технологічного суверенітету, а й відкриває нові перспективи для освіти, бізнесу та державного управління. Чому цей проєкт є настільки важливим і які виклики стоять на його шляху?
Сучасні великі мовні моделі, такі як GPT від OpenAI чи Gemini від Google, кардинально змінили підходи до обробки інформації, автоматизації процесів і створення контенту. Проте більшість із них орієнтовані на англомовну аудиторію, що створює бар’єри для користувачів, які спілкуються іншими мовами. Для України, де україномовний контент набуває дедалі більшої ваги, власна LLM може стати ключем до цифрової інклюзивності. Така модель здатна забезпечити якісну взаємодію з технологіями українською мовою, що особливо актуально в умовах війни та культурного відродження.
Перспективи україномовної LLM багатогранні. У сфері освіти ШІ-асистенти, які вільно спілкуються українською, можуть допомагати школярам і студентам із навчанням, надаючи персоналізовані рекомендації чи пояснюючи складні теми. Для бізнесу модель відкриває можливості для створення локалізованих чат-ботів, автоматизації клієнтської підтримки та аналізу даних. У державному секторі інтеграція LLM із платформами на кшталт "Дії" може спростити обробку запитів громадян, зробити державні послуги доступнішими та ефективнішими. Крім того, україномовна модель сприятиме розвитку культурного контенту, підтримуючи медіа, літературу та соціальні мережі.
Однак шлях до створення такої моделі сповнений викликів. По-перше, для навчання LLM потрібні величезні обсяги україномовного тексту, а таких наборів даних значно менше, ніж англомовних. По-друге, тренування моделі вимагає потужних обчислювальних ресурсів, що може бути фінансово затратним для українських компаній, особливо в умовах економічної нестабільності. По-третє, конкуренція з глобальними технологічними гігантами, які вже мають розвинені моделі, створює додатковий тиск. Попри це, локалізація даних і фокус на специфічні потреби українського ринку можуть стати конкурентними перевагами.
Успіх проєкту залежить від тісної співпраці між державою, ІТ-компаніями та науковцями. Потенційно україномовна LLM може вийти за межі внутрішнього ринку, ставши затребуваною в країнах із великими україномовними діаспорами, такими як Канада чи Польща. Крім того, модель може знайти застосування в оборонному секторі, де безпека даних і локалізація є критично важливими. Наприклад, ШІ може допомагати в аналізі розвідданих або автоматизації логістичних процесів.
Цей проєкт є не лише технологічним, а й стратегічним кроком для України. У часи, коли країна протистоїть зовнішнім загрозам, створення власної LLM демонструє її здатність інвестувати в інновації та зміцнювати цифрову інфраструктуру. Хоча попереду ще багато роботи, перші кроки вже зроблено, і вони задають новий вектор розвитку для української ІТ-індустрії. Чи вдасться Україні реалізувати цей амбітний план? Відповідь залежить від спільних зусиль і готовності долати виклики, але потенціал цього проєкту важко переоцінити.