Коли думок надто багато — дивись на хмари...
Коли думок надто мало — також дивись на хмари.
Коли сумно — підніми голову вверх і дивись на хмари.
Коли радісно — знайди поглядом хмари, щоб розділити з ними радість.
Цей ряд можна продовжувати ще довго...
Приблизно за 30 км від цього місця добряче дощило і навіть випав град величиною з горіх. Чи добереться гроза до нас?
А поки що тут гриміло і вітер, як вправний режисер, керував акторським складом хмар усіх можливих форм та видів. Це неймовірне кіно цікаво було спостерігати, бо швидко змінюватись кадри...
Десь було видно трошки змінену карту світу, десь у хмари виріс кумедний хвіст, а ще десь насупилось непривітне обличчя... По іншу сторону неба поодинокі хмари були схожі на золотисті пір'їни дивної пташки на тлі чистого неба.
Зрештою, що тут розказувати. Говорити про хмари так само нереально, як і розповідати власні сни. Бо це про особистий досвід, асоціації, емоції і страждання. Повернулася з міста втомлена і не в гуморі, але ця прогулянка полем явно підняла настрій. Допомогла поглянути на світ і на себе з іншого кута зору...
Отож... Продовження буде.
When there are too many thoughts, look at the clouds...
When there are too few thoughts, also look at the clouds.
When you are sad, raise your head up and look at the clouds.
When you are happy, look at the clouds with your eyes to share your joy with them.
This series can be continued for a long time...
About 30 km from this place it rained heavily and even some hail the size of a walnut fell. Will the thunderstorm reach us?
Meanwhile, it was thundering and the wind, like a skilled director, was directing the cast of clouds of all possible shapes and types. This incredible movie was interesting to watch, because the frames changed quickly...
Somewhere you could see a slightly changed map of the world, somewhere the cloud had grown a funny tail, and somewhere else an unfriendly face was frowning...
On the other side of the sky, single clouds looked like golden feathers of a strange bird against the background of a clear sky.
After all, what is there to tell here. Talking about clouds is as difficult as telling about your own dreams. Because it is about personal experience, associations, emotions and suffering. I returned from the city tired and not in a good mood, but this walk through the field clearly lifted my spirits.
To be continued.
