Я стала мамою трьох дітей свідомо, "виконавши" свою мету - троє до 30-ти (третя дитина народилась, коли мені виповнилось 29) 😍.
У так званій відпустці по догляду за дитиною я побула лише з першим сином, а потім почала активно працювати вдома 💻.
За весь час нашого з чоловіком батьківства наші діти жодного разу не залишалися з іншими людьми. У нас немає нянь, бабусі з дітьми також ніколи не "сиділи" 😉.
Можливо, для когось так було б важко 🙀. Але у цьому є великі плюси: ніхто не образить дитину, поки ви не присутні, ніхто не нагодує дитину дешевими цукерками, поки ви не бачите і так далі.
Уся моя робота багато років відбувається з дітьми поряд. Максимум - це коли старші в школі, а менша - в садочку (що буває дуже рідко) я можу повноцінно працювати в тиші. Але такого майже не буває, особливо останні пів року, коли діти 100% часу з батьками (нами) 😵
Але від присутності дітей поряд якість моєї роботи не страждає. Багато хто з колег, із якими мені доводилось співпрацювати, могли навіть не знати, що у мене є діти, і що вони ще й весь час поряд 😁
Ті, хто знає, як я працюю (а це - майже весь час) дуже дивуються, як мені "вдається". Адже навіть будучи батьками однієї дитини, мама не може дозволити собі взагалі будь-яку роботу ❌.
Звісно, без допомоги чоловіка, який може в потрібні моменти допомогти із дітьми (але ця допомога - взаємна, бо і в нього безліч справ), було б набагато важче. Але жодного разу нам не захотілося звернутися до допомоги сторонніх людей 🔕.
Коли діти підростають, і вже не потребують цілодобового нагляду, стає набагато легше. А ще важливо дати зрозуміти дитині ❗️:
- До маминого комп'ютера не можна доторкатись (мій ноутбук майже весь час увімкнений, і жоден з дітей не сяде за нього 🙃)
- Коли мама говорить по телефону (і, звісно, тато теж) - всі сидять тихо😶)
- Коли у мами скайп-конференція - всі не лише сидять тихо, а й не заходять у кімнату\кухню, де мама 🙂)
До речі, якщо ці правила існують з народження дитини - вона природньо і органічно виконує їх без зауважень (майже 😄). Але я знаю випадки, що мами починали працювати, коли дитині було 3-4 роки, і стикалися із великою проблемою - не могли говорити по телефону, бо дитина кричить чи голосно себе поводить, або не дає мамі сісти за комп'ютер, бо постійно вимагає там вмикати собі мультики (імовірно, як привчилася до 3-х-4-х років).
Насправді, розваг, книг, настільних ігор у дітей вистачає (але гаджети обмежені). І допомагає те, що їх троє, та, іноді з труднощами, але вони можуть знайти спільні ігри і гарно провести час 👨👨👧.