UA:

Чи бувало у вас таке: є певне завдання та час на його виконання. Зробивши той невимовно важкий "перший крок" і "поклавши початок", який 50% справи, по починаємо невтомно працювати.

Наприклад, це - презентація.

Ми старанно підбираємо матеріал, продумуємо візуальну концепцію, потім ретельно збираємо все вкупу. По сто разів переглядаємо, відшукуючи "недоліки". А до дедлайну ще, скажімо, тиждень. І ми щодня переглядатимемо цю кляту презентацію на предмет "а що б ще виправити / додати", а якщо не робитимемо цього, матимемо почуття провини через те, що "не готуємося як слід".

Знайомо?

Особисто мені подолати цей нездоровий перфекціонізм дуже допомагає концепція MVP - Minimum Viable Product, або мінімально життєздатний продукт. В сфері ІТ це - продукт з мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для використання. Іншими словами, продукт за принципом "мінімальної достатності".

Це як ми робили в школі домашні завдання: можна було почати за декілька днів та витратити на щось 2-3-4 години, а можна було нашвидкоруч зробити те саме за 15 хвилин до початку заняття. Не знаю, як у вас, але у мене результат завжди був однаковий (хоча, як вчитель, я не маю цього казати 😁).

Принцип мінімальної достатності у дії.

Тож під час наступного нападу "перфекціонізму" уявіть, що ваш дедлайн за годину. Зробіть "мінімально" добре, а вже потім відредагуйте та вчасно ЗУПИНІТЬСЯ.
Бо "the sky is the limit" 😉

EN:

Have you ever had a task and deadline to complete it? Having made that indescribably difficult "first step" and "having begun", which as we know is 50% of the whole thing, we begin to work tirelessly.

For example, you've got to deliver a PowerPoint presentation.

We carefully select the material, come up with a visual concept, then carefully collect everything together. We review a hundred times looking for "flaws". Let's say, it' a week before the deadline. We will review this damn presentation every day on trying to find "what else to fix / add", and if we do not do this, we will feel guilty for "not preparing properly."

Sounds familiar?

Personally, the concept of MVP (Minimum Viable Product) helps me to overcome this unhealthy perfectionism. In the field of IT, it is a product with minimal functionality that can be given to users. In other words, the product is based on the principle of "minimum sufficiency".

This is how we did our homework at school: you could start in a few days and spend 2-3-4 hours on something, OR you could quickly do the same 15 minutes before class. I don't know about you, but my result has always been the same (although, as a teacher, I don't have to say that 😆).

The principle of minimum sufficiency in action.

So during the next attack of "perfectionism", imagine that your deadline is an hour. Do the task "minimally" well, and only then edit and, importantly, STOP in time.
Because "the sky is the limit" 😉