Головні гігієнічні функції в українських селян аж до середини ХХ ст. виконувала лише натільна (спідня) сорочка, яка була одночасно і центральним елементом костюму, і предметом спідньої білизни. Зі згадок однієї з інофрманток: «То раньше всігда, без рубашки то вобше не було як ходити. Зара то всі ходять без рубашок. Бо тоді це було дуже стидно ходити без рубашки. Ніхто не бачив, но ми вже самі, самі між собою так (…) Бо батьки ругалися, шо треба їменно ходити в рубашці. Тій так ми дотримувалися» (с. Западинці Летичівського р-ну Хмельницької обл.).
В українських містах спідня білизна набула масового поширення після приходу до влади більшовиків. Урбанізаційні процеси початку ХХ ст. супроводжувалися масовою міграцією сільських мешканців і підвищенням впливу міста на побутові норми у селі, що спричинило зміну звичних побутових й тілесно-гігієнічних практик. Таким чином, у І чверті ХХ ст. сільські чоловіки вже мали у своєму вжитку обов’язковий набір білизни – нижню сорочку, кальсони, онучі, жінки – натільну сорочку, онучі.
Цікаво, що у чоловічому гардеробі окремі елементи спідньої білизни з’явилися раніше, ніж у жіночому. Наприклад, у 1920–1930-х рр. чоловіки вже активно користувалися підштаниками – кальсонами. Підштаники виконували функцію сучасних трусів і шилися з домотканого полотна.
Натомість жінки виявилися більш консервативними. Насамперед, це було зумовлено тим, що усталені в громаді «правила поведінки» не дозволяли жінці використовувати елементи чоловічого одягу. Вважалося, що вбираючи чоловічий стрій, жінка стає чоловіком, а, отже, порушує Божу волю. Сприймання жінками-селянками спідньої білизни ускладнювалося й тим, що новим елементам одягу не було місця в усталеному костюмі, традиційному для тієї чи іншої місцевості.
Крім того, протягом тривалого часу спідня білизна вважалася селянами предметом розкоші, який могли дозволити собі лише городянки. Втім, ще частіше білизна розглядалась як атрибут повій, а відтак була чимось сороміцьким та непристойним. Саме тому, навіть маючи можливість придбати (або виготовити) спідню білизну, селянки відмовлялися її носити через острах негативних асоціацій, пліток та пересудів односельчанок.
Чоловічі полотняні підштаники. Джерело світлини