Перед випіканням хліба замішували тісто. Для цього використовували торішнє борошно, щоб не "пливло" тісто. Раніше тісто замішували на заквасці, яку господині часто передавали одна одній. Це були шматочки тіста, залишені від попередньої випічки. Їх обкатували у борошно та зберігали у глиняній макітрі.
На "підготовку" тіста йшло пару днів.
Все починалося з виготовлення “опари” (рідке або “підготовлене” тісто). Зранку в мисці або макітрі розтирали розміром з кулак шматок тіста, підливаючи потроху теплої води, доводячи його до густини (приблизна консистенція як на млинці). Ємкість з тістом лишали до наступного ранку в теплому місці. З наступного ранку в тісто додавалося ще борошно, вода та трохи цукру. Через кожну годину слід було “підбивати опару” – спеціальною ложкою проштрикувати тісто для забезпечення доступу кисню, який потрібен для розмноження кисломолочних бактерій. Цю процедуру виконували до вечора. Далі вже сіялось борошно, в нього додавалась опара і замішувалось тісто для випічки. В залежності від рецепту в тісто могли додаватись яйця, молоко, олія, сіль, цукор. Після замісу тісто перекладали у велику макітру, накривали полотняним рушником і лишали в теплому місці до ранку. Вранці тісто знову вимішувалось до стану поки не починало відставати від рук та стінок макітри і на пару годин лишалося. Вже після цього тісто готове. Його ділили на порції та розкладали по формах для подальшого випікання. Пекти хліб можна було щодня, крім свят, п’ятниці та неділі, також в ці дні не сіяли борошно.
фото з сайту spadok.org.ua