Надзвичайно емоційним був учорашній день. Звільнення Херсону від рашистської орди українці чекали давно, і ось всі очікування здійснились: Херсон повернувся під рідний прапор! Історична дата співпала і з Днем незалежності Польщі, і з Днем перемоги Франції у Першій світовій війні. Ці дати наші дружні народи відзначають як свята національної гордості. Тепер до них у цей день приєднуються і українці: День визволення Херсону - історична дата, яка може стати переламною на шляху до перемоги України у визвольній від російської окупації війні.
Yesterday was an extremely emotional day. Ukrainians have been waiting for the liberation of Kherson from the Rashist horde for a long time, and now all expectations have come true: Kherson has returned under the native flag! The historical date coincided with both Poland's Independence Day and France's victory in World War I. These dates are celebrated by our friendly nations as holidays of national pride. Now Ukrainians are joining them on this day: the day of the liberation of Kherson is a historical date that can become a turning point on the way to the victory of Ukraine in the war of liberation from Russian occupation.
Дивлячись на масу вечірніх відео із Херсону, я не могла не радіти за змучених окупацією, але гордих та стійких херсонців. Але разом з тим було тривожно за їх завтрашній день. Занадто багато небезпек ще залишилось на щойно звільненій землі. Міни, розтяжки, пастки, нерозірвані боєприпаси тільки й чекають, коли українці втратять пильність і, як слідство безпечності, своє життя. Я і досі після 22-денної окупації нашого села не можу не дивитися під ноги, коли йду десь поза село. Проїхатись вулицями і досі боляче: всюди варварські сліди окупантів...
Watching a lot of evening videos from Kherson, I couldn't help but be happy for the people of Kherson, who were tortured by the occupation, but proud and steadfast. But at the same time, there was concern for their future. Too many dangers still remained in the newly liberated land. Landmines, streamers, traps, unexploded ammunition are just waiting for Ukrainians to lose their vigilance and, as a consequence of safety, their lives. Even after the 22-day occupation of our village, I can't help but look at my feet when I go somewhere outside the village. It still hurts to drive through the streets: barbaric traces of the occupiers are everywhere...
А Херсон все ще замінований, там можуть залишатися переодягнуті озброєні орки. Від них добра чекати аж ніяк не приходиться. Тому дуже важливо жителям Херсонщини зберігати холодний розум навіть під час довгоочікуваної зустрічі з нашими визволителями ЗСУ.
І про вразившу мене до глибини душі світлину із новин за 11.11.2022. Оці червоні плямки - це сигнали смартфонів російських горе-вояк, що втікали з правого берега Херсонщини. Затор перед річкою - це Антонівський міст. Як ми бачимо, на лівий берег Дніпра дісталися аж кілька орків. Решту пливуть по течії. Скоріш за все, вони - мертві.
Я знаю, що таке велика вода. Я пережила втрату друга, який випав з човна. Спочатку його шукали за сигналом телефону. Потім знайшли порожній човен із працюючим мотором. А на другий день - тіло...
Не уявляю, як Дніпро 'переварить' оцей весь рашистський непотріб. Катастрофічно і для екології, і навіть для риболовів. Аж ніяк не хочеться замість трофейного сома через рік десь у тих краях спіймати костюм рашиста із скелетом всередині.🙃
And Kherson is still mined, armed Orks in disguise may remain there. You can't expect anything good from them. Therefore, it is very important for the residents of > Kherson region to keep a cool head even during the long-awaited meeting with our liberators of the Armed Forces of Ukraine.
And about the photo from the news for 11.11.2022 that struck me to the core. These red specks are the smartphone signals of the Russian soldiers who fled from the right bank of the Kherson region. The traffic jam in front of the river is the Antoniv bridge. As we can see, several orcs reached the left bank of the Dnieper. The rest go with the flow. Most likely, they are dead.
I know what big water is. I experienced the loss of a friend who fell off the boat. At first, he was searched for by the phone signal. Then they found an empty boat with a working motor. And on the second day - the body...
I can't imagine how Dnipro will "digest" all this racist rubbish. It is disastrous for ecology and even for fishermen. I really don't want to catch a rashist suit with a skeleton inside a year later somewhere in those parts instead of a trophy catfish.🙃
