Діти приготували нам на вечерю крепи. Я навіть назву не могла одразу запам'ятати, та коли спробувала - вивчила і це.😊 Тим більше, що крепи (crêpe) - страва французької кухні, родом з провінції Бретань, де я маю щастя перебувати зараз. Назва походить від латинського crispus, що означає "хвилястий". Бретонською мовою крепи називаються krampouezhenn.
Основою крепів є тонкі млинці, схожі на ті, які у нас готують для налисників. Їх роблять із молока, яєць, борошна та цукру чи солі. Крепи бувають двох видів: ситні і десертні (моя особиста класифікація, можливо бретонці називають їх по-інакшому). Для приготування перших до складу тіста беруть гречане борошно і не додають цукор. Десертні печуть із пшеничного борошна, і вони мають бути ледь солодкими.
В магазинах Франції продаються готові млинці для крепів, що значно полегшує їх приготування в домашніх умовах. Та ще й дає підгрунтя для фантазії з вибору різноманітних начинок. А найшвидше ознайомитися з цією стравою чи просто поїсти її, коли голодний, можна в особливих кафе — крепері́ях (crêperie), які є в тутешніх містах та містечках.
Ми ж вибрали золоту серединку: накупили різних млинців для крепів у супермаркеті, і кожен міг вибрати собі додатки до них самостійно.
Готували ми і ситні, і десертні крепи. Насправді все дуже просто.
Нагріваєш сковороду. Для крепів у французів є спеціальні пательні, вони майже без бортиків.
Злегка змазуємо сковорідку вершковим маслом. Кладемо готовий млинець, який після його прогріву також змазуємо маслом.
Потім викладаємо на середину млинця шинку (ковбасу, рибу, морепродукти, і т.п., за бажанням). Посипаємо тертим сиром, залишивши серединку для яйця. Розбиваємо яйце і акуратно повільно виливаємо частину білка у центр млинчика. Чекаємо, щоб білок 'прихопило' теплом і він став внизу білим. Після цього виливаємо решту білка із жовтком.
Посипаємо яйце тертим сиром. Додаємо нарізані помідори чері, можна також салат, солодкий свіжий перець або інші овочі. Просмажуємо кілька хвилин, щоб сир почав плавитись.
Потім акуратно складаємо краї млинця всередину, щоб утворився 'конверт'. І ще пару хвилин прогріваємо, а потім викладаємо в миску і подаємо до столу.
Звісно, це найпростіше, що ми могли придумати. Насправді таких рецептів існує маса, було б бажання і продукти в зоні досяжності.
Одними ситними крепами у нас не обійшлося: діти вирішили показати мені і десертні крепи. Приготували вони їх так само, тільки замість гречаних млинців були пшеничні, а начинка - банан, полуниці і вершковий крем.
Обов'язково по приїзду додому приготую цю страву. Думаю, раз із налисниками дружу, то і крепи у мене вийдуть не гіршими.
