Ця поїздка була 12 років тому. Пам'ять не стерла жодного моменту щастя. А історія була такою.
Ми знали з останніх прогнозів, що має випасти перший сніг. Ну і де його найкраще зустріти, як не на рибалці у Сорокошичах? Звісно, їдемо!
Дорогою на базу, перед Косачівкою, о 5-й ранку нас зупинили такі ж друзі з "діагнозу". Поламалася машина в них. Взяли на буксир. Доставили до бази. І подумалося: а хлопці молодці, вони не зламалися! І забігаючи наперед скажу: по дорозі назад ми зустріли цей же екіпаж на червоному "пиріжку": їх тягли і додому на буксирі. Респект хлопцям, рибалка не скасувалась незважаючи ні на що!
На базі зустрілися ще з друзями. Валерій Петрович дуже здивувався, що ми приїхали з ночівлею. "Відчайдушна жінка!" - сказав він. Ні, Петровичу, не відчайдушна, - це слово має спільний корінь зі словом "відчай", але я нічого спільного з таким словом не маю!
This trip was 12 years ago. Memory has not erased a single moment of happiness. And the story was like that.
We knew from the latest forecasts that the first snow was about to fall. And where is the best place to meet him, if not fishing in Sorokoshichy? Of course, let's go!
On the way to the base, in front of Kosachivka, at 5 o'clock in the morning, we were stopped by the same friends from the "diagnosis". Their car broke down. Towed. Delivered to the base. And I thought: well done guys, they didn't break down! And running ahead, I will say: on the way back, we met the same crew on the red "pie": they were also being towed home. Respect to the guys, fishing was not canceled no matter what!
We also met friends at the base. Valery Petrovich was very surprised that we came with an overnight stay. "Desperate woman!" - he said. No, Petrovich, not desperate - this word has a common root with the word "despair", but I have nothing in common with such a word!
Розбивши табір, виходимо ламаючи тонку скоринку льоду на воду… Красаааааа……
Риба дуже порадувала своєю активністю. Особливо щука. Особливо тому, що там ми зазвичай ловили окуня та судака. Ну ці хлопці теж траплялися, але окунь був надто дрібним для того, щоб позбавляти його шансів вирости, а судак клював бородою і дуже рідко. Натомість щука виявила відмінний апетит: якби не експериментували з "брати руками" та "без повідця", то у вилові цього дня було б як мінімум на пару щучок більше.
After setting up camp, we leave breaking the thin crust of ice onto the water... Beautiful...
The fish was very pleased with its activity. Especially pike. Especially because we usually caught perch and zander there. Well, these guys also happened, but the perch was too small to deprive him of the chance to grow, and the zander pecked with a beard and very rarely. Instead, the pike showed an excellent appetite: if they had not experimented with "taking with their hands" and "without a leash", there would have been at least a couple more pike in the catch that day.
Вечір організували на острові максимально затишним та домашнім, адже спати о 17-й годині лягати – це блюзнірство, а компанії у нас цього разу не було. Ось так, у гордій самоті, біля свічок і біля вогнища і знайшли нарешті час для розмов про все на світі. А то все – робота, метушня, біганина, мегаполіс…
The evening was organized on the island as cozy and homely as possible, because going to bed at 5 p.m. is blasphemy, and we didn't have company this time. That's how, in proud solitude, near the candles and near the fire, they finally found time to talk about everything in the world. And that's all - work, hustle and bustle, hustle and bustle, metropolis...
…У 5 ранку розбудив надзвичайно приємний звук. Це падали на намет перші сніжинки... Не втрималася, вийшла подихати. Тиша, вітру – нуль, і тільки в промені ліхтаря видно, як ніжно та легко падає сніг. Казка…
Човен снігом присипало. Але морозець відпустив трохи, і водна гладь просто вразила масою риби, що "гуляє" по поверхні! І що б це означало? Мабуть, тиск…
Кльову довелося чекати і шукати довго і нудно: перший окунь порадував, але після нього – тиша. І тільки випадок дозволив таки дістати гордість кожної осінньої риболовлі, - велику щуку. Біля неї, звісно, і кілька судачків спіймали.
...At 5 in the morning I woke up to an extremely pleasant sound. The first snowflakes were falling on the tent... I couldn't resist, went out to breathe. There is silence, there is no wind, and only in the light of the lantern you can see how gently and easily the snow is falling. Tale…
The boat was covered with snow. But the frost let go a little, and the water surface was simply struck by a mass of fish "walking" on the surface! And what would that mean? I guess the pressure...
Klyov had to wait and search for a long and boring time: the first perch pleased, but after it - silence. And only chance allowed to get the pride of every autumn fishing - a big pike. Of course, several walleyes were caught near it.
День дуже короткий, та й дощ, що мрячить, зовсім не спонукав затримуватися допізна. Та й збиратися нам довго, потрібно встигнути до темряви. Щоб не заблудитися по дорозі на базу.
Втомлені, але дуже задоволені результатом, попрощавшись із островом і подякувавши Річці за гостинність та щедрість, повернулися додому. Щоб знову мріяти про рибалку. Незважаючи на жодні прогнози!
The day is very short, and even the drizzling rain did not encourage staying late at all. And it will take us a long time to gather, we need to make it before dark. So as not to get lost on the way to the base.
Tired, but very satisfied with the result, after saying goodbye to the island and thanking Richa for his hospitality and generosity, they returned home. To dream about fishing again. Despite no predictions!