Нарешті, мені сьогодні вдалося спекти хлібину! Не просто це зробити в умовах облоги та блокади, але курс виживання - найважливіше в цій ситуації.
Пощастило знайти в шухлядах сухі дріжджі. Пів-пакетика розвела в чашці теплої води, потім замісила тісто - з борошна, солі та ложечки олії. І - все, в духовку. Опарним способом тісто робити не вдалось, тому що у підвалі, де зараз кухня, достатньо прохолодно. Але мені пощастило: навіть старі дріжджі таки зробили хліб більш-менш пухким!
Повірте: такої смакоти ніколи в житті не їли. Шкода тільки, що хліб цей - воєнний, спечений в черговий ранок під обстріли... Але я навчуся, і пектиму його в мирний час, в теплі, зі свіжими дріжджами!🍞
Finally, I managed to bake bread today! It is not easy to do this under siege and blockade, but the survival course is the most important thing in this situation.
I was lucky to find dry yeast in the drawers. Dilute half a bag in a cup of warm water, then knead the dough - from flour, salt and a teaspoon of oil. And - everything in the oven. It was not possible to make the dough in a steamy way, because the basement, where the kitchen is now, is quite cool. But I was lucky: even the old yeast made the bread more or less loose!
Believe me: I have never eaten such a delicacy in my life. It is a pity that this bread is military, baked on fire the next morning ... But I will learn and bake it in peacetime, in warmth, with fresh yeast!🍞
