Shadow Hunters (SMASh) Contest #313. Spring is here:)

Hi there!
This is my entry to the Shadow Hunters contest by @melinda010100.


Spring sunny day. What could be better? The earth is still almost bare. The grass and the first flowers begin to grow. The trees wake up even more slowly... They are gray, beige, brown. And it's as if the hands are stretching the branches to the sky. As if praying for warmth. At this time, as well as in late autumn, the shadows are especially clear, deep and fascinating. While walking in the village, at one point I focused my attention precisely on these shadows. Forgetting about the original. Involuntarily, I managed to take a selfie accompanied by trees. This is the first attempt after a long break...:) Thanks for your visit and support!	Весняний сонячний день. Що може бути краще? Земля ще майже гола. Трава і перші квіти починають рости. Дерева прокидаються ще повільніше... Стоять сірі, бежеві, коричневі. І ніби руки простягають гілля до неба. Ніби моляться про тепло. В таку пору, як і в пізню осінь тіні особливо чіткі, глибокі та захопливі. Прогулюючись в селі, я в один момент зосередила свою увагу якраз на цих тінях. Забувши про оригінал. Мимоволі у мене вийшло і селфі в супроводжується дерев. Це перша спроба після довгої перерви... Далі буде:) Дякую за ваш візит!

Spring sunny day. What could be better? The earth is still almost bare. The grass and the first flowers begin to grow. The trees wake up even more slowly... They are gray, beige, brown. And it's as if the hands are stretching the branches to the sky. As if praying for warmth. At this time, as well as in late autumn, the shadows are especially clear, deep and fascinating. While walking in the village, at one point I focused my attention precisely on these shadows. Forgetting about the original. Involuntarily, I managed to take a selfie accompanied by trees. This is the first attempt after a long break...:) Thanks for your visit and support!

Весняний сонячний день. Що може бути краще? Земля ще майже гола. Трава і перші квіти починають рости. Дерева прокидаються ще повільніше... Стоять сірі, бежеві, коричневі. І ніби руки простягають гілля до неба. Ніби моляться про тепло. В таку пору, як і в пізню осінь тіні особливо чіткі, глибокі та захопливі. Прогулюючись в селі, я в один момент зосередила свою увагу якраз на цих тінях. Забувши про оригінал. Мимоволі у мене вийшло і селфі в супроводжується дерев. Це перша спроба після довгої перерви... Далі буде:) Дякую за ваш візит!