От як викорінити із душі нестримне бажання рибалити? Особливо коли на попередній риболовлі у тебе під завісу зійшла дуже велика рибина? І так хочеться повернутися ще раз, щоб спробувати її спіймати!
Так і зробили ми вчора, використавши тимчасову паузу у справах та гарну погоду.
Десна зустріла нас літаючим пухом і масою мошкарні. Пух лежав на воді, і його постійно хапали своїми маленькими ротиками маленькі рибинки. Скоріш за все, це були верховодки. А може і ще хтось. І що цікаво: ні на яку приманку ці рибки навіть уваги не звертали. Таке враження, що вони наїдаються того пуху від пуза, і черв'ячок їм вже нецікавий. 😁
Добре, що у рибацьких снастях завалявся якийсь старий реппелент від комарів та мошок. Інакше нас би після риболовлі собаки дома не впізнали б, через скусані руки і лиця.😂 А так хоч від сверблячих покусів врятувалися.
Нічого не клювало із самого початку до самого кінця...
Покидала спінінгом блешні і воблери, в надії на вихід жереха, - тиша. Хоча самі жерешки досить частенько полювали на рибок, вискакуючи із води. У цих напівмирних хижаків цікава манера полювання. Вони б'ють хвостом у скупчення поверхневих рибок, а потім підбирають ушкоджених та втративших здатність втекти. Саме через це їх активно супроводжують чайки, щоб поласувати непідібраними підбитими рибками. І коли ми рибалили із човна, то завжди спостерігали за такими чайками, щоб стати там на якір і половити жереха. Бувало, навіть гарно ловили:
Ну то, як кажуть, не рахується: було дуже давно. Тому шукаємо і далі нові можливості класно порибалити. Хоча той лящ, що минулого разу зійшов із гачка, сьогодні так і не повернувся, - все ще буде! Головне зараз - знищити агресора росію і нарешті почати відбудову України. Щоб повернути мирне життя і зробити його ще у сто разів кращим. Бо маючи таку природу, такі землі, ліси, ріки, нам неможливо нее стати найкращою європейською туристичною меккою, І так буде, обов'язково! ✌️
