Сінокос

Привіт, друзі! Мені доводиться косити не тільки газон біля хати, як би мені цього не хотілося (бо це набагато легше, це можна сказати відпочинок 😊), але й просто косити траву на сіно звичайною косою, бо у нас великий сад, та й ще й шматок поля, де просто росте трава. Звичайно, батько більше косить і порається біля сіна найбільше, бо він вже на пенсії і має час на це, і слава Богу ще сил вистачає. Вони з мамою ще тримають корову, останню у нашій частині села (хоча таких людей щороку стає дедалі менше), то ж сіно буде їй на зиму.

Ми не все зразу скошуємо, бо, по перше треба багато часу (якого у мене на все постійно бракує), і зусиль, по друге, є ще така проблема як сушіння сіна, що може бути непросто у сезон дощів, який у нас якраз почався. І хоча це значно ускладнює сушіння сіна, дощу було дуже треба, бо все в змозі полити ми не могли, а земля на городі подекуди нагадувала порох.

Отож, я взяв наклепану батьком косу (клепати я так і не навчився, в принципі ніколи і не прагнув цього, хоча я хоч косити вмію звичайною косою, бо схоже це вже стає призабутим народним ремеслом, як от гончарство 🤪), та й пішов косити перед заходом сонця. Звісно, не було вже так спекотно, але й ранкової роси не було, а це дуже полегшує косіння. Але з моїм графіком роботи прокинутися о шостій ранку зараз просто нереально.

Хоча коса і клепана, час від часу її потрібно "підтягувати" проводити спеціальним каменем, щоб не затуплювалася. Коли тонка кромка стешеться, притискати камінь треба буде сильніше, щоб отримати ту ж саму гостроту леза. Коси перед тим треба витерти жмутком трави і бути дуже обережним, бо косою порізатися можна дуже глибока і ця рана дуже довго гоїтиметься або ж і покалічитися, не дай Боже! Хоча потрібно бути обережним із будь яким інструментом, наприклад коли я іду чистити електричну гасонокосарку від трави (вона акумуляторна), я завжди витягую спеціальний запобіжник, як пише інструкція, щоб не залишитися без пальців.